ЖИВОКІ́СТ, КО́СТУ,
Живокі́ст, ко́сту, м. и живо́кість, кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 482.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЖИВОЛУ́П, ПА, →← ЖИВОЇ́Д, ДА,